Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Сенько С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Сенько С. І. 
Ландшафтні хрести на Закарпатті у ХІХ – ХХ століттях: процес заміни дерева каменем і залізом [Електронний ресурс] / С. І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. - 2011. - Вип. 27. - С. 143-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuist_2011_27_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.313 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Сенько С. І. 
Використання металу в малих архітектурних формах Ужгорода [Електронний ресурс] / С. І. Сенько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Історія. - 2010. - Вип. 24. - С. 81-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuist_2010_24_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 951.236 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Литвиненко Н. А. 
Ефективність застосування протитуберкульозних препаратів 4-ї групи (циклосерину, ПАСКу) у хворих на мультирезистентний туберкульоз [Електронний ресурс] / Н. А. Литвиненко, Г. О. Варицька, М. В. Погребна, С. О. Сенько, В. В. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 74-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_21
Мета дослідження - вивчити ефективність і переносимість застосування протитуберкульозних препаратів 4-ї групи (циклосерину, ПАСКу) у хворих на мультирезистентний туберкульоз. Дослідження проведено як рандомізоване проспективне серед 257-ми хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), які одержували лікування в інтенсивну фазу у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України" та у підтримуючу фазу - у протитуберкульозних диспансерах за місцем мешкання, за когорти 2010 - 2014 рр. Досліджуваних хворих було розподілено на групи: у 1-ій - застосовували 5 ефективних протитуберкульозних препаратів (ПТП) та додатково до них циклосерин (64 особи), 2-ій - 5 ефективних ПТП без циклосерину (86 осіб), у 3-ій - 5 ефективних ПТП та додатково до них парааміносаліцилову кислоту (ПАСК) (67 осіб), у 4-ій - 5 ефективних ПТП без ПАСКу (40 осіб). Бактеріовиділення припинилось в інтенсивній фазі у 84,4 % пацієнтів, котрим застосовували 5 ефективних ПТП із додаванням циклосерину у порівнянні з 70,9 % осіб, котрим не додавали циклосерину, p << 0,05. На момент завершення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) лікування було успішне у 46,9 % пацієнтів проти 30,2 % осіб відповідно, p << 0,05); на момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено у 43,3 % проти 35,0 % пацієнтів відповідно, (p >> 0,05). Побічні ефекти зареєстровано в однакової кількості хворих на МРТБ між групами порівняння. Висновки: основним критерієм щодо обов'язкового включення до режиму хіміотерапії циклосерину є досвід його попереднього застосування в минулому: серед випадків МРТБ, котрим циклосерин раніше не призначався, додаткове його призначення до 5-ти ефективних ПТП значимо покращує його вартість-ефективність. Застосування ПАСКу у режимах хіміотерапії має бути обмежене тими випадками, коли без нього неможливо сформувати режим хіміотерапії не менш ніж із 5-ти ефективних протитуберкульозних препаратів.Мета роботи - встановлення ефективності режимів хіміотерапії із застосуванням протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу (РРТБ) на кінець інтенсивної фази (ІФ) та основного курсу хіміотерапії (ОКХТ). Контрольоване рандомізоване проспективне дослідження включало 169 хворих на РРТБ, у котрих одержано результат лікування на момент завершення ОКХТ. Рандомізованих за методом випадкових чисел хворих з РРТБ було розподілено на групи порівняння залежно від режимів хіміотерапії, які складалися не менше із 4-х ефективних препаратів (без лінезоліду): з кларитроміцином - 42 пацієнта, без кларитроміцину 2 32 пацієнти, з клофазиміном - 18 пацієнтів, без клофазиміну - 77 пацієнтів. Призначення хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призвело до підвищення ефективності лікування: на момент завершення ОКХТ, "ефективне лікування" встановлено у 33,3 % та у 28,1 % хворих, відповідно (p >> 0,05). Призначення клофазиміну у хворих на РРТБ не підвищує ефективність лікування, але надає змогу зберегти одержаний результат щодо припинення бактеріовиділення до кінця ОКХТ. На момент завершення ІФ бактеріовиділення припиняється у 44,4 % хворих, у порівнянніо з 48,1 % хворими, яким застосовували лише 5 ПТП (без лінезоліду та клофазиміну); побічні реакції зареєстровано у 27,8 % та у 29,8 % хворих, відповідно (p >> 0,05). На момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено також у однакової кількості хворих у групах порівняння - у 38,8 % проти 31,2 %. Висновки: застосування хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призводить до підвищення ефективності лікування на момент завершення ОКХТ. Застосування клофазиміну надає змогу зберегти "ефективне лікування" на момент завершення ОКХТ: втрата ефективності лікування становила усього 5,0 %, проти 16,9 % серед хворих, у котрих клофазимін не застосовували.
Попередній перегляд:   Завантажити - 293.169 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Литвиненко Н. А. 
Ефективність застосування протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу [Електронний ресурс] / Н. А. Литвиненко, О. П. Чоботар, М. В. Погребна, С. О. Сенько, В. В. Давиденко, Л. М. Процик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 440-450. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_75
Мета дослідження - вивчити ефективність і переносимість застосування протитуберкульозних препаратів 4-ї групи (циклосерину, ПАСКу) у хворих на мультирезистентний туберкульоз. Дослідження проведено як рандомізоване проспективне серед 257-ми хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), які одержували лікування в інтенсивну фазу у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України" та у підтримуючу фазу - у протитуберкульозних диспансерах за місцем мешкання, за когорти 2010 - 2014 рр. Досліджуваних хворих було розподілено на групи: у 1-ій - застосовували 5 ефективних протитуберкульозних препаратів (ПТП) та додатково до них циклосерин (64 особи), 2-ій - 5 ефективних ПТП без циклосерину (86 осіб), у 3-ій - 5 ефективних ПТП та додатково до них парааміносаліцилову кислоту (ПАСК) (67 осіб), у 4-ій - 5 ефективних ПТП без ПАСКу (40 осіб). Бактеріовиділення припинилось в інтенсивній фазі у 84,4 % пацієнтів, котрим застосовували 5 ефективних ПТП із додаванням циклосерину у порівнянні з 70,9 % осіб, котрим не додавали циклосерину, p << 0,05. На момент завершення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) лікування було успішне у 46,9 % пацієнтів проти 30,2 % осіб відповідно, p << 0,05); на момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено у 43,3 % проти 35,0 % пацієнтів відповідно, (p >> 0,05). Побічні ефекти зареєстровано в однакової кількості хворих на МРТБ між групами порівняння. Висновки: основним критерієм щодо обов'язкового включення до режиму хіміотерапії циклосерину є досвід його попереднього застосування в минулому: серед випадків МРТБ, котрим циклосерин раніше не призначався, додаткове його призначення до 5-ти ефективних ПТП значимо покращує його вартість-ефективність. Застосування ПАСКу у режимах хіміотерапії має бути обмежене тими випадками, коли без нього неможливо сформувати режим хіміотерапії не менш ніж із 5-ти ефективних протитуберкульозних препаратів.Мета роботи - встановлення ефективності режимів хіміотерапії із застосуванням протитуберкульозних препаратів 5-ї групи (кларитроміцину, клофазиміну) у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу (РРТБ) на кінець інтенсивної фази (ІФ) та основного курсу хіміотерапії (ОКХТ). Контрольоване рандомізоване проспективне дослідження включало 169 хворих на РРТБ, у котрих одержано результат лікування на момент завершення ОКХТ. Рандомізованих за методом випадкових чисел хворих з РРТБ було розподілено на групи порівняння залежно від режимів хіміотерапії, які складалися не менше із 4-х ефективних препаратів (без лінезоліду): з кларитроміцином - 42 пацієнта, без кларитроміцину 2 32 пацієнти, з клофазиміном - 18 пацієнтів, без клофазиміну - 77 пацієнтів. Призначення хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призвело до підвищення ефективності лікування: на момент завершення ОКХТ, "ефективне лікування" встановлено у 33,3 % та у 28,1 % хворих, відповідно (p >> 0,05). Призначення клофазиміну у хворих на РРТБ не підвищує ефективність лікування, але надає змогу зберегти одержаний результат щодо припинення бактеріовиділення до кінця ОКХТ. На момент завершення ІФ бактеріовиділення припиняється у 44,4 % хворих, у порівнянніо з 48,1 % хворими, яким застосовували лише 5 ПТП (без лінезоліду та клофазиміну); побічні реакції зареєстровано у 27,8 % та у 29,8 % хворих, відповідно (p >> 0,05). На момент завершення ОКХТ "ефективне лікування" встановлено також у однакової кількості хворих у групах порівняння - у 38,8 % проти 31,2 %. Висновки: застосування хворим на РРТБ кларитроміцину додатково до 5-ти ПТП (без лінезоліду) не призводить до підвищення ефективності лікування на момент завершення ОКХТ. Застосування клофазиміну надає змогу зберегти "ефективне лікування" на момент завершення ОКХТ: втрата ефективності лікування становила усього 5,0 %, проти 16,9 % серед хворих, у котрих клофазимін не застосовували.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.185 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Боднар О. І. 
Вивчення ефективності хлорели щодо зменшення цитотоксичних проявів у смугастого даніо за впливу органофосфатних пестицидів [Електронний ресурс] / О. І. Боднар, С. В. Сенько, І. О. Осипенко, І. Хатіб, Н. М. Касянчук, Г. І. Фальфушинська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2020. - № 3-4. - С. 62-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2020_3-4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 258.669 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Маліновська Л. І. 
Вплив кліматичних умов на сезонні зміни рівня глікованого гемоглобіну у пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу, котрі перебувають на амбулаторному лікуванні [Електронний ресурс] / Л. І. Маліновська, Л. Б. Романюк, Т. І. П’ятковський, С. В. Сенько, Н. Я. Кравець // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2023. - № 2. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2023_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 346.408 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського